Дизартрія: корекція звуковимови при дизартрії
Загальна характеристика порушення
Дизартрія - порушення обумовлене недостатньою інервацією мовного апарату. При дизартрії страждає вся вимовна система мови, а не вимова окремих звуків, як при дислалії. У дітей - дизартриків відмічається мала рухливість мовної і мімічної мускулатури. Мова такої дитини характеризується нечіткою, змазанною звуковимовою, голос тихий, слабкий, іноді різкий; ритм дихання порушений. Мова втрачає свою планість, темп мови може бути прискорений або уповільгнений. Тяжке порушення мови і загальної моторики затримують психічний й емоційно - вольовий розвиток дитини.
Корекція звуковимови при дизартрії
Під час корекції звуковимови при дизартрії я використовую принцип індивідуального підходу.
При порушеннях вимови декількох звуків важлива послідовність у роботі. В першу чергу я відбираю ті фонеми, які вперше в словах вимовляються правильно, а також ті, координація яких найбільш проста. Або вибирається звук, який відносно правильно вимовляється.
Перед постановкую звуків важливо домогтися їх розрізнення на слух. Я стимулюю визивання ізольованого звука, потім автоматизую його в складах, словах, тексті.
Потрібно тренувати слухове сприймання. Дитина має навчитися слухати сама себе, встановлювати різницю між своєю вимовою і нормальним звуком.
Працюючи над звуковимовою, я використовую метод фонетичної локації, допомагаю язику і губам дитини пасивно придати необхідну позицію при вимові звуку. Використовуються зонди, плоскі пластинки для язика і інші пристосування. Потім дитина виконує рухи самостійно.
Основними методами є рухово - кінестетичний і слухо-зоро-кінестетичний. В процесі логопедичної роботи встановлюються зв'язки між рухами артикуляційних м'язів і їх відчуттями, між сприйняттям звука на слух, зоровим образом артикуляції звука і руховими відчуттями при його вимові.
При формування звуковимовних умінь і навиків використовую вправи та такі ігрові завдання: "Співаки", "Молоток", "Забиваємо цвяхи" (для автиматизації звуків в складах). Промовляючи віршики, відпрацьовую з дитиною навички відкривати рот і тягнути голосні.
Ефективна робота над скоромовками - спочатку повільно, потім у звичайній розмовній манері. Промовляння фрази з зімкненими зубами, потім вільно.
Приспівування нескладних мелодій (спочатку тільки голосними, потім повністю).
Для швидкого досягнення результатів, робота повинна проводитись батьками разом з логопедом, необхідні також консультації лікаря - психоневролога і спеціаліста по лікувальній фізкультурі.